1. Словник української мови у 20 томах

псюга

ПСЮ́ГА, и, ч. і ж., зневажл.

Збільш. до пес.

Кіт наїживсь, кіт навскач, Псюга – доганяти (С. Олійник);

Альоша рвонувся в захопленні до цього хороброго псюги (І. Микитенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псюга — псю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. псюга — -и, ч. і ж. Зневажл. до пес 1). Великий тлумачний словник сучасної мови