1. Словник української мови у 20 томах

псюка

ПСЮ́КА, и, ч. і ж., зневажл.

Збільш. до пес.

Хто схоче .. вдарити псюку, знайде дрюка (Номис);

Біля комори зашарпався здоровенний гнідої масті псюка (У. Самчук);

Ніч –ні темна, ні світла, я ту псюку ледве бачу (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псюка — псю́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. псюка — -и, ч. і ж. Зневажл. до пес 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. псюка — псю́ка → псюґа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. псюка — Псюка, -ки ж. Собака. Словник української мови Грінченка