Словник української мови у 20 томах

пубертатний

ПУБЕРТА́ТНИЙ, а, е, фізіол.

Пов'язаний із періодом статевого дозрівання.

Тренування в пубертатному віці зумовлює підвищення функціональних можливостей дихання, якості регуляції, зростання здатності легеневої і альвеолярної вентиляції (з наук. літ.);

Пубертатний період.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пубертатний — пуберта́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пубертатний — -а, -е, мед. Який належить до періоду статевого дозрівання. || Пов'язаний зі статевим дозріванням. Пубертатний період — період розвитку, який починається з початком статевого розвитку і завершується досягненням фізіологічної або психологічної зрілості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пубертатний — пуберта́тний [від лат. pubertas (pubertatis) – статева зрілість] пов’язаний з статевим дозріванням; ¤ п. період – період статевого дозрівання.  Словник іншомовних слів Мельничука