пузанець

ПУЗАНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

Зменш.-пестл. до пуза́нь, пуза́н.

– Головбух пузанець? Пузанець. Теж на вітамінах черевце відпустив (О. Гончар);

Коли мужицькі діти, підштовхуючи одне одного, наближались, лейтенант .. хапав найменшенького забрудненого вчорашньою і сьогоднішньою кашею пузанця, волік за собою (В. Бабляк).

Значення в інших словниках

1. пузанець — пузане́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пузанець — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
3. пузанець — -нця, ч. Зменш.-пестл. до пузань, пузан.  Великий тлумачний словник сучасної мови