пулька
ПУ́ЛЬКА, и, ж.
1. Партія гри в карти (у преферанс та деякі інші ігри).
Увечері грали втрьох пульку (С. Васильченко);
Микола Миколайович, Анемподист і великий аматор преферансу, наш повітовий поліцейський ісправник Слатін саме сідали на веранді за ломберний столик, щоб почати пульку (Б. Антоненко-Давидович);
// Графа на аркуші паперу для запису результатів цієї гри.
2. спорт. Партія гри у футбол, ватерполо і т. ін. з вибуванням команди, що програла, з розиграшу.
Словник української мови (СУМ-20)