пунктирно

ПУНКТИ́РНО.

Присл. до пункти́рний.

То ракети. І вогників смуга Полетіла у небо і безмовна й пунктирно ясна (В. Сосюра);

Пунктирно висівали одноросткове насіння з одночасним внесенням у рядки мінеральних добрив (з наук. літ.);

Такі, пунктирно окреслені, загальні суперечності, така еволюція образу головного героя роману (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. пунктирно — пункти́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. пунктирно — Присл. до пунктирний.  Великий тлумачний словник сучасної мови