пустельницький
ПУСТЕ́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до пусте́льник.
– Прийшовши до себе, я поволікся до пристані і постановив собі покинути зовсім пустельницьке життя (І. Франко);
Свята просфора [проскура] – хліб пустельницький (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)