пустельництво
ПУСТЕ́ЛЬНИЦТВО, а, с.
Життя пустельника.
В іншім часі з нього був би, може, славний вояка.., але в ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (І. Франко);
Олекса так здивовано глянув, і погляд той був таким ясним покажчиком далекості, усамітнення, пустельництва якогось, що Єлені стало ясно – де вже там пробитися через ту пустелю й дістатися до свого справжнього давнього Олекси (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)