пустельництво

ПУСТЕ́ЛЬНИЦТВО, а, с.

Життя пустельника.

В іншім часі з нього був би, може, славний вояка.., але в ту пору була мода на пустельництво, то й він пішов до Тебаїди спасати душу (І. Франко);

Олекса так здивовано глянув, і погляд той був таким ясним покажчиком далекості, усамітнення, пустельництва якогось, що Єлені стало ясно – де вже там пробитися через ту пустелю й дістатися до свого справжнього давнього Олекси (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустельництво — пусте́льництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. пустельництво — -а, с. Життя пустельника. Великий тлумачний словник сучасної мови