пустинь
ПУ́СТИНЬ, і, ж., заст.
1. Відлюдне місце, де жив пустельник.
Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили... (С. Руданський).
2. Невеликий монастир у відлюдній місцевості.
Словник української мови (СУМ-20)ПУ́СТИНЬ, і, ж., заст.
1. Відлюдне місце, де жив пустельник.
Начитався піп удовий, Як святії жили, Як то вони по пустинях Господа молили... (С. Руданський).
2. Невеликий монастир у відлюдній місцевості.
Словник української мови (СУМ-20)