Словник української мови у 20 томах

пустовщина

ПУСТОВЩИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що пу́стище.

Мали притулок [партизани] серед суворих сосен і тополь Фрісландії. Пустизни й пустовщини були їхньою тимчасовою домівкою (П. Загребельний);

На пустовщині Батиєвої гори і познайомилась Оля з Олексієм (І. Сенченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пустовщина — -и, ж., розм. Те саме, що пустище.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пустовщина — Пустовщи́на, -ни ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.  Словник української мови Грінченка