пустовщина
ПУСТОВЩИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що пу́стище.
Мали притулок [партизани] серед суворих сосен і тополь Фрісландії. Пустизни й пустовщини були їхньою тимчасовою домівкою (П. Загребельний);
На пустовщині Батиєвої гори і познайомилась Оля з Олексієм (І. Сенченко).
Словник української мови (СУМ-20)