пустомолка

ПУСТОМО́ЛКА, и, ж., зневажл., рідко.

Жінка, яка говорить багато і беззмістовно.

Були там [у пеклі] чесні пустомолки, Що знали весь святий закон (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. пустомолка — пустомо́лка іменник жіночого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. пустомолка — -и, ж., розм., рідко. Жінка, яка говорить багато, але беззмістовно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пустомолка — Пустомо́лка, -ки ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47.  Словник української мови Грінченка