1. Словник української мови у 20 томах

пустомолка

ПУСТОМО́ЛКА, и, ж., зневажл., рідко.

Жінка, яка говорить багато і беззмістовно.

Були там [у пеклі] чесні пустомолки, Що знали весь святий закон (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустомолка — пустомо́лка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. пустомолка — -и, ж., розм., рідко. Жінка, яка говорить багато, але беззмістовно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустомолка — Пустомо́лка, -ки ж. Ханжа. Були там чесні пустомолки. Котл. Ен. III. 47. Словник української мови Грінченка