пустомолот
ПУСТОМОЛО́Т, а, ч., зневажл.
Людина, яка говорить багато і беззмістовно; базіка.
Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, .. з якими треба вміти воювати, і Лукія – воює! (О. Гончар);
Крутенька вдача у професора. І не любить він пустомолотів і ледарів (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустомолот — пустомоло́т іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- пустомолот — див. балакучий Словник синонімів Вусика
- пустомолот — -а, ч., розм. Людина, яка говорить багато, але беззмістовно; базіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустомолот — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови