пустомолот

пустомоло́т

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустомолот — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  2. пустомолот — -а, ч., розм. Людина, яка говорить багато, але беззмістовно; базіка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустомолот — ПУСТОМОЛО́Т, а, ч., зневажл. Людина, яка говорить багато і беззмістовно; базіка. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, .. з якими треба вміти воювати, і Лукія – воює! (О. Гончар); Крутенька вдача у професора. І не любить він пустомолотів і ледарів (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  4. пустомолот — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови