Словник української мови у 20 томах

пустопляс

ПУСТОПЛЯ́С, а, ч., розм., рідко.

Те саме, що неро́ба.

Хай .. білоручки та пустопляси риються в своїм нутрі і всяку думку гірш онучки розскубують (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пустопляс — пустопля́с іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пустопляс — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  3. пустопляс — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що нероба.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустопляс — НЕРО́БА розм. (той, хто проводить час у неробстві, веде бездіяльне життя), НЕ́РО́Б розм. рідше, БЕЗДІ́ЛЬНИК заст., ПУСТОПЛЯ́С зневажл.; ЛО́БУР зневажл., лайл., ЛОБУРЯ́КА підсил. зневажл., лайл., ЛОБОТРЯ́С зневажл., лайл., ЛОБ зневажл., лайл. (перев.  Словник синонімів української мови