пустунець

ПУСТУНЕ́ЦЬ, нця, ч.

Зменш.-пестл. до пусту́н.

Біжить пустенець, в роті корінець; голодний – не з'їсть, ситий – не викине (загадка).

Значення в інших словниках

1. пустунець — пустуне́ць іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пустунець — див. бешкетник  Словник синонімів Вусика
3. пустунець — -нця, ч. Те саме, що пустунчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови