1. Словник української мови у 20 томах

пустунець

ПУСТУНЕ́ЦЬ, нця, ч.

Зменш.-пестл. до пусту́н.

Біжить пустенець, в роті корінець; голодний – не з'їсть, ситий – не викине (загадка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустунець — пустуне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пустунець — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  3. пустунець — -нця, ч. Те саме, що пустунчик. Великий тлумачний словник сучасної мови