пустунка

ПУСТУ́НКА, и, ж.

Жін. до пусту́н.

Аж не віриться Ілонці, що така видатна людина сидить зараз у її хаті, .. не звертаючи ніякої уваги на чорняву бистрооку пустунку, що раз у раз шастає попідвіконню (О. Гончар);

Прокидаються від дитячого крику лініви сторожі біля воріт, жартома сваряться на Гіпатію. – То знову ти, пустунко! – каже один, одкошлюючись;

* Образно. Хлопці довго спостерігали лісових пустунок [білочок], тільки переглядалися та захоплено головами крутили, от, мовляв, штукарки, от спортсменки (Ю. Збанацький);

Сурбовані думки несподівано прошило іскрою-пустункою (Н. Королева).