путня

ПУ́ТНЯ, і, ж., діал.

Діжка, цебро або відро.

Іван .. приніс із поблизького потока путню води, віділляв князя і дав йому напитися (І. Франко);

– Піду я по воду, витягну путню з криниці, зирк – а на дні щось блищить... (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. путня — Відро [III]  Словник з творів Івана Франка
2. путня — див. відро  Словник синонімів Вусика
3. путня — -і, ж., зах. Діжка, цебро або відро.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. путня — пу́тня: ◊ пу́тня хме́лю кухоль пива (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. путня — Путня, -ні ж. Бочка. Kolb. I. 70.  Словник української мови Грінченка