путня

ПУ́ТНЯ, і, ж., діал.

Діжка, цебро або відро.

Іван .. приніс із поблизького потока путню води, віділляв князя і дав йому напитися (І. Франко);

– Піду я по воду, витягну путню з криниці, зирк – а на дні щось блищить... (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. путня — Відро [III] Словник з творів Івана Франка
  2. путня — див. відро Словник синонімів Вусика
  3. путня — -і, ж., зах. Діжка, цебро або відро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. путня — пу́тня: ◊ пу́тня хме́лю кухоль пива (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. путня — Путня, -ні ж. Бочка. Kolb. I. 70. Словник української мови Грінченка