путній

ПУ́ТНІЙ, я, є, розм.

Який має певні позитивні якості.

– Мені здається, що панна, коли вона хоч трохи путня, таки зугарна й погадати, подумати головою і пожити серцем (І. Нечуй-Левицький);

– Коли сказати правду, то я навмисне й прийшов до вас зарані попередити: якомога дальше од його [попа]; тільки путня людина прибуде в село – з'їсть (С. Васильченко);

Та я бачу, з вас путній поет. Ви не пишете віршів (М. Івченко);

[Панас Захарович:] Путній командир у бою завжди з бійцями (Яків Баш);

– Отаке щастя привалило до рук. Хоч би кому путньому, а то потворі (О. Бердник);

// часто у сполуч. зі сл. щось, що-небудь. Вартий уваги, доречний, розумний.

– Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти – з серцем! (Панас Мирний);

Дим розвіявся, і люди знову насунули ближче, галасуючи, клопочучись і нічого путнього не роблячи (Б. Грінченко);

– Я ніби птаха в золоченій клітці, а мені хочеться щось робити, не таке-о, – тут показала на своє вишивання, а щось путнє, якесь діло, гідне людини, а не раби (Б. Лепкий);

Ніхто із студентів не малював. Тільки два літніх робітники почали мляво зарисовувати її чоло, але з того нічого путного не виходило (Б. Антоненко-Давидович);

Кость Іванович .. заглянув у свою працю про українські народні суди в давнину, але годі було сьогодні виловити в голові хоч одну путню думку (М. Стельмах);

До нього повертається гарний настрій, народжується певність, що .. він таки зможе вигадати щось путнє і вдвоє або утроє прискорити процес розточки втулок (О. Донченко);

// у знач. ім. пу́тнє, нього, с. Те, що варте уваги, доречне, розумне.

– Хіба ж ти не помітив по ній, що вона й здавну навіжена була? І очі якісь страшні, і заговорить, то все не путнє (Марко Вовчок);

– Знаєш, що я тобі скажу? – І вже!.. Путнього не скажеш, прилипнувши до баби (П. Куліш);

// Придатний для чого-небудь, доброї якості.

Приведено її малою до дядька Максима та дядини Софії, і з того часу працює вона, не спочиваючи.., а проте до цього часу і скрині немає у неї напоготові, не було й путньої одежі й досі (Л. Яновська);

– Знаєш, у чому біда твоя, хлопче? – А в чому? – Ременя путнього на тебе не було (О. Гончар);

Збори .. проходили без заздалегідь розроблених порядків денних, без президій, бо й стола не було путнього, за яким би всілася президія (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

путній

Значення в інших словниках