Словник української мови у 20 томах

пухленький

ПУХЛЕ́НЬКИЙ, а, е.

Пестл. до пу́хлий 2.

Випадково здибалася йому на очі пухленька студенточка ташкентського вишу, Любочка Марковська (Іван Ле);

Лишалося тільки продавати пиріжки. Свіжі, рум'яні, гарячі з роззявленими пухленькими ротами, набитими маком (Б. Антоненко-Давидович);

Мар'янка .. тягла до яблуньки свої маленькі, пухленькі ручки (І. Цюпа).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пухленький — пухле́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пухленький — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  3. пухленький — -а, -е. Пестл. до пухлий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови