пушина

ПУШИ́НА, и, ж.

Те саме, що пуши́нка.

Невеличка пушина на рукаві заставила скинути його [сюртук], повісити на гвіздкові (Панас Мирний);

Із неба Сніжина Додолу злетіла – Маленька пушина, Холодна і біла (П. Воронько);

У розпалі літа розкриваються коробочки її [тополі] плодів, і споряджене пушинами насіння починає кружляти в повітрі (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. пушина — пуши́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пушина — -и, ж. Те саме, що пушинка.  Великий тлумачний словник сучасної мови