пхекати
ПХЕ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Вигукувати, вимовляти “пхе”, виражаючи зневагу, презирство і т. ін.
[Явдоха:] Не хочеш за Гупаленка, так Демид Семенович .. [Василина:] Пхе!.. Сільський учитель! [Явдоха:] А ти хто? Не пхекай краще! (І. Карпенко-Карий);
Ладя .. зневажливо відказав: – Теж мені революціонер, а марсельсзи не знає! Троша й собі пхекнув, так само, як пхекав, коли дражнив нас “голопузими” (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)