пшеничина

ПШЕНИЧИ́НА, и, ж.

Стеблина або зернина пшениці.

У людей пшениці – як гай, а в нас – самий вівсюг, і пшеничини не вздриш (Сл. Б. Грінченка);

Ватаг щось гукнув до Мурах, .. тоді промовив: – Поспішаємо ми завжди, бо в нас повно роботи під землею і на землі: гнізда будувати, землю викочувати нагору, пшеничину тягти аж з-під Куреня сюди, в Курінь... (Григорій Тютюнник);

– Простежте, будь ласка, щоб жодна пшеничина не пропала (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. пшеничина — пшеничи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пшеничина — -и, ж. Стеблина або зернина пшениці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пшеничина — Пшеничина, -ни ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш. Конст. у.  Словник української мови Грінченка