пшеничина
ПШЕНИЧИ́НА, и, ж.
Стеблина або зернина пшениці.
У людей пшениці – як гай, а в нас – самий вівсюг, і пшеничини не вздриш (Сл. Б. Грінченка);
Ватаг щось гукнув до Мурах, .. тоді промовив: – Поспішаємо ми завжди, бо в нас повно роботи під землею і на землі: гнізда будувати, землю викочувати нагору, пшеничину тягти аж з-під Куреня сюди, в Курінь... (Григорій Тютюнник);
– Простежте, будь ласка, щоб жодна пшеничина не пропала (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пшеничина — пшеничи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- пшеничина — -и, ж. Стеблина або зернина пшениці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пшеничина — Пшеничина, -ни ж. Отдѣльное зерно или отдѣльный стебель пшеницы. У людей пшениці — як гай, а в нас — самий вівсюг, і пшеничини не вздриш. Конст. у. Словник української мови Грінченка