пшеничний
ПШЕНИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до пшени́ця.
Полючи на городі в багатого мужика, вона не хотіла брати грошей, а прохала одсипати пшеничним зерном, щоб мати гарний гатунок пшениці (М. Коцюбинський);
Пригадала Мотря сестру свою і брата, як вони першої зірки визирали, як квокали в сіні , шукаючи золотого горішка, і як боялися пшеничного снопа в куті (Б. Лепкий);
Сніп пшеничний, важкий і пахучий, пливе в повітрі (Ю. Яновський);
Наливайся в повен голос, Мов пшеничний колос, Мрій моїх велика сила, Ніжність моя мила (А. Малишко);
Дві жрекіні приклякли. Кладуть на розіслану мережану хустку, що накриває золото пшеничної соломи, прикрашений чотирма свічками вінок з зеленої ялини (Н. Королева);
* Образно. І сонце, і його остистий пшеничний вінець мерехтіли м'яким золотом (М. Стельмах);
// Засіяний пшеницею, вкритий рослинами пшениці.
Через буйні пшеничнії загони Йшли ми (І. Франко);
Пшеничні й бурякові плантації лишилися позаду (Ю. Смолич);
У битві, на пшеничному лану – Скрізь виростають велетні-герої (М. Рильський).
2. Вигот. з зерна пшениці.
Пшеничного борошна в нас обмаль, – треба змолоти (Сл. Б. Грінченка);
І ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі (І. Котляревський);
Рукава засукує [молодиця] до самих пліч, а руки такі повні, ніжні та білі, як пшеничне тісто (О. Стороженко);
Ах, хліб, справжній, пшеничний, м'який хліб... (В. Еллан-Блакитний);
Худобі згодовуємо горохову дерть, пшеничні висівки, конюшинне сіно (з наук. літ.);
// перен. Пухкий, м'який, білий, як пшеничний хліб.
У тітки Євдохи чиста хата, й сама тітка чепурна й привітлива.Обличчя в неї русяве, біле, пшеничне, й й голос м'який та співучий (М. Івченко).
3. Який кольором нагадує стиглий колос пшениці (перев. про волосся); золотистий.
А на подвір'ї ріс і ширився сум, у білих полотняних сорочках, запнутий у чорні хустки, а чи із пшеничними брилями у руках (Б. Харчук);
Дві тугі пшеничні коси тріпнулись, як стрічки матроські на вітрі (Є. Кравченко);
В .. руці вона тримала спущену вниз, туго заплетену пшеничну косу (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)