піала
ПІАЛА́, и́, ж.
Поширена на сході кругла посудина для пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чашки без ручки.
Пахнув росами килим у юрті, .. Піала не спинялася в гурті, Яку повнив кумисом чабан (М. Нагнибіда);
* У порівн. Долина була кругла, мов піала, в якій пінився білий, мертвотний трунок (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)