піала
ПІАЛА́, и́, ж. Поширена на сході кругла посудина для пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чашки без ручки.
Пахнув росами килим у юрті,.. Піала не спинялася в гурті, Яку повнив кумисом чабан (Нагн., Гірські вершини, 1960, 28);
*У порівн. Долина була кругла, мов піала, в якій пінився білий, мертвотний трунок (Донч., Карб. камінь, 1946, 137).
Словник української мови (СУМ-11)