піаністичний

ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. муз. Стос. до піанізму.

Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів – усе це принесло успіх артистові (з газ.).

2. Власт. піаністу.

Виконавську манеру піаністки відзначає романтична схвильованість, темпераментність, глибоке розкриття образів, тонке розуміння стилю, вільне володіння арсеналом піаністичних засобів (з газ.);

Піаністичні здібності.

Значення в інших словниках

1. піаністичний — піаністи́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. піаністичний — -а, -е. 1》 муз. Стос. до піанізму. 2》 Власт. піаністу. Піаністичні здібності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піаністичний — ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. муз. Стос. до піанізму. Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів — усе це принесло успіх артистові (Веч. Київ, 14.І 1963, 1). 2. Власт. піаністу.  Словник української мови в 11 томах