піаністичний
ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. муз. Стос. до піанізму.
Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів – усе це принесло успіх артистові (з газ.).
2. Власт. піаністу.
Виконавську манеру піаністки відзначає романтична схвильованість, темпераментність, глибоке розкриття образів, тонке розуміння стилю, вільне володіння арсеналом піаністичних засобів (з газ.);
Піаністичні здібності.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піаністичний — піаністи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- піаністичний — -а, -е. 1》 муз. Стос. до піанізму. 2》 Власт. піаністу. Піаністичні здібності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піаністичний — ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. муз. Стос. до піанізму. Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів — усе це принесло успіх артистові (Веч. Київ, 14.І 1963, 1). 2. Власт. піаністу. Словник української мови в 11 томах