1. Словник української мови в 11 томах

піаністичний

ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. муз. Стос. до піанізму.

Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів — усе це принесло успіх артистові (Веч. Київ, 14.І 1963, 1).

2. Власт. піаністу.

Виконавську манеру піаністки відзначає романтична схвильованість, темпераментність, глибоке розкриття образів, тонке розуміння стилю, вільне володіння арсеналом піаністичних засобів (Рад. Укр., 20.XII 1962, 4);

Піаністичні здібності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піаністичний — піаністи́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піаністичний — -а, -е. 1》 муз. Стос. до піанізму. 2》 Власт. піаністу. Піаністичні здібності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піаністичний — ПІАНІСТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. муз. Стос. до піанізму. Цікава піаністична школа, висока техніка, своєрідна інтерпретація творів – усе це принесло успіх артистові (з газ.). 2. Власт. піаністу. Словник української мови у 20 томах