півгора

ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст.

Середина між підошвою і вершиною гори.

Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п'ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. півгора — ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори. Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п’ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).  Словник української мови в 11 томах