Словник української мови в 11 томах

півгора

ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори.

Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п’ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. півгора — ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори. Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п'ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дніпрова Чайка).  Словник української мови у 20 томах