півгора
ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори.
Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п’ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дн. Чайка, Тв., 1960, 43).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півгора — ПІВГОРА́, и́, ж., розм., заст. Середина між підошвою і вершиною гори. Неподалік моря, на півгорі, куди гадючкою п'ялася жорствувата стежка, мерехтіло, як світляк перед Купайлом, зелене світло (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах