півгоря
ПІВГО́РЯ, невідм., с. Не дуже велике, стерпне або поправне горе.
Недаремно говориться: поділена радість — подвійна радість, поділене горе — вже тільки півгоря (Збан., Курил. о-ви, 1963, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півгоря — півго́ря іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- півгоря — див. біда Словник синонімів Вусика
- півгоря — незм. Не дуже велике, стерпне або поправне горе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- півгоря — ПІВГО́РЯ, невідм., с. Не дуже велике, поправне горе. Недаремно говориться: поділена радість – подвійна радість, поділене горе – вже тільки півгоря (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах