1. Словник української мови в 11 томах

півгони

ПІВГО́НИ, півго́нів і півгі́н, мн. Міра довжини, що дорівнює половині гонів, гін ( див. го́ни² 1).

Пройшовши з півгін, він раптом наткнувся на парубка, що спав на невеличкій галявині (Минко, Вибр., 1952, 87);

Зірвавшись на ноги, Оля побачила за півгонів од озера бричку, на якій стояв пан Костур і загрожував Іванові кулаком (Юхвід, Оля, 1959, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. півгони — півго́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. півгони — ПІВГО́НИ, півго́нів і півгі́н, мн. Міра довжини, що дорівнює половині гонів, гін (див. го́ни² 1). Пройшовши з півгін, він раптом наткнувся на парубка, що спав на невеличкій галявині (В. Словник української мови у 20 томах