півгони
ПІВГО́НИ, півго́нів і півгі́н, мн.
Міра довжини, що дорівнює половині гонів, гін (див. го́ни² 1).
Пройшовши з півгін, він раптом наткнувся на парубка, що спав на невеличкій галявині (В. Минко);
Зірвавшись на ноги, Оля побачила за півгонів од озера бричку, на якій стояв пан Костур і загрожував Іванові кулаком (Л. Юхвід).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- півгони — півго́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
- півгони — ПІВГО́НИ, півго́нів і півгі́н, мн. Міра довжини, що дорівнює половині гонів, гін ( див. го́ни² 1). Пройшовши з півгін, він раптом наткнувся на парубка, що спав на невеличкій галявині (Минко, Вибр. Словник української мови в 11 томах