півмісяць
ПІВМІ́СЯЦЬ, я, ч.
1. Неповний місячний диск.
Півмісяць високо плаває в чистому небі (Панас Мирний);
Тонкий півмісяць відбивавсь в Босфорі (Л. Первомайський);
// Зображення у вигляді такого диска.
В двері просунулось обличчя .. з блакитною зорею на чолі, .. з таким же півмісяцем на підборідді (Леся Українка);
На них [козацьких корогвах] зображувались запорозькі галери, .. хрести, золоті зірки, півмісяць, зброя тощо (з газ.);
// Що-небудь у вигляді місячного серпа.
Ольга ненароком глипнула на руки Завадки і зразу ж помітила, що вони, хоч вимиті, але все ж таки з чорними півмісяцями під нігтями (Ірина Вільде);
Гнат, посміхаючись обличчям і рухливим півмісяцем бороди, змовницьки підморгнув до своєї Ганни (М. Стельмах);
Чаклунський чар космічної коси і золоті півмісяці сережок (Л. Костенко).
2. у знач. присл. півмі́сяцем. У вигляді неповного місячного диска.
Понижче їх стіп розсипався весь Львів півмісяцем на дні долини (І. Франко);
Жовта хмара куряви, розгорнена півмісяцем, налітала ззаду й по боках (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)