півпарубок
ПІВПА́РУБОК, бка, ч., розм.
Хлопець-підліток.
Гайдамаки понад яром З шляху повернули. Наганяють півпаробка [півпарубка]. Хлопець у свитині Полатаній, у постолах; На плечах торбина (Т. Шевченко);
Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)