півпарубок
ПІВПА́РУБОК, бка, ч., розм. Хлопець-підліток.
Гайдамаки понад яром З шляху повернули. Наганяють півпаробка [півпарубка]. Хлопець у свитині Полатаній, у постолах; На плечах торбина (Шевч., І, 1963, 116);
Докія не помітила, як Дмитро з півпарубка парубком став (Стельмах, На.. землі, 1949, 46).
Словник української мови (СУМ-11)