півхати

ПІВХА́ТИ, невідм., ж.

Половина хати як будівлі.

Він мав лише півхати і дві грядки в городі (Н. Кобринська);

[Василина:] До нас підете. Півхати вам, а на другій половині я і мати (О. Корнійчук);

// Половина хати як кімнати.

Катерина засвітила каганець, і він, поставлений на край стола, освітив півхати (Д. Бедзик);

// Половина господарства окремої сім'ї.

– Хлопчик – то прибуток на хазяйстві. А дівчина – кат зна що. Піде – і півхати з собою потягне (Григорій Тютюнник).

Словник української мови (СУМ-20)