півхати

ПІВХА́ТИ, невідм., ж. Половина хати як будівлі.

Він мав лише півхати і дві грядки в городі (Кобр., Вибр., 1954, 193);

[Василина:] До нас підете. Півхати вам, а на другій половині я і мати (Корн., II, 1955, 206);

// Половина хати як кімнати.

Катерина засвітила каганець, і він, поставлений на край стола, освітив півхати (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 73);

// Половина господарства окремої сім’ї.

— Хлопчик — то прибуток на хазяйстві. А дівчина — кат зна що. Піде — і півхати з собою потягне (Тют., Вир, 1964, 524).

Значення в інших словниках

1. півхати — незм. Половина хати як будівлі. || Половина хати як кімнати. || Половина господарства окремої сім'ї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. півхати — ПІВХА́ТИ, невідм., ж. Половина хати як будівлі. Він мав лише півхати і дві грядки в городі (Н. Кобринська); [Василина:] До нас підете. Півхати вам, а на другій половині я і мати (О. Корнійчук); // Половина хати як кімнати.  Словник української мови у 20 томах