півшляху
ПІВШЛЯ́ХУ, невідм., ч.
Середина відстані між чим-небудь; середина шляху.
На півшляху до домівки вони стріли перехвильовану маму, яка бігла на завод у пошуках сина (Ю. Яновський);
На півшляху Гриця перестріла Глафіра з малям на руках (С. Чорнобривець);
* Образно. [Музиченко:] Ви довели сина до півшляху і кинули його на роздоріжжі (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)