півшляху
ПІВШЛЯ́ХУ, невідм., ч. Середина відстані між чим-небудь; середина шляху.
На півшляху до домівки вони стріли перехвильовану маму, яка бігла на завод у пошуках сина (Ю. Янов., II, 1954, 113);
*Образно. [Музиченко:] Ви довели сина до півшляху і кинули його на роздоріжжі (Кроп., IV, 1959, 228);
На півшляху Гриця перестріла Глафіра з малям на руках (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).
Словник української мови (СУМ-11)