Словник української мови у 20 томах

пігментація

ПІГМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.

Забарвлення пігментом зовнішнього покриву тваринного і рослинного організмів.

Колір очей .. залежить від пігментації райдужної оболонки, яка просвічує крізь прозору рогівку (з наук. літ.);

В одній з печер у Польських Татрах виявлений мікрорачок – жива реліквія льодовикової епохи. Він повністю позбавлений пігментації, білий, не має очей (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пігментація — пігмента́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пігментація — -ї, ж., спец. Забарвлення пігментом зовнішнього покриву тваринного і рослинного організмів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пігментація — Забарва  Словник чужослів Павло Штепа
  4. пігментація — пігмента́ція забарвлення органів та тканин організмів пігментами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. пігментація — Забарвлення організмів завдяки наявності у його клітинах пігментів (натуральних барвників); характер п. часто є видовою ознакою; може змінюватись, напр., забарвлення під час парування, захисне, дозрівання плодів, пожовтіння листя.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. пігментація — ПІГМЕНТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Забарвлення пігментом зовнішнього покриву тваринного і рослинного організмів. В період статевого дозрівання у підлітків, крім помітного наростання жирового шару, особливо у дівчаток, появляється природна пігментація шкіри (Шк.  Словник української мови в 11 томах