пігмент
ПІГМЕ́НТ, у, спец.
1. Речовина в тваринному і рослинному організмах, яка надає забарвлення їх тканинам.
В зеленому листі рослин міститься зелений пігмент – хлорофіл (з наук.-попул. літ.);
– Ти знаєш, відкіля береться загар? Це в шкірі людини під впливом освітлення відкладається особлива речовина – пігмент, яка і дає відомий усім загар (О. Гуреїв).
2. Синтетичний барвник, нерозчинний у воді, спирті і т. ін.; використовується для приготування олійних фарб, лаків і т. ін.
Часто купував [С. І. Васильківський] тільки пігменти фарб, а потім сам тер, готував фарби (з наук. літ.);
Основний склад фарб становлять пігменти. Пігментами називаються тонкомолоті кольорові порошки, що не розчиняються (а тільки розбавляються) ні у воді, ні в інших розчинниках (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)