підбор
ПІДБО́Р, а, ч.
Дерев'яна, шкіряна і т. ін. набійка на підошві взуття.
– Як же ж, – мати йому, – а в школу в чому підеш? – Що таке? – батько до їх. – Підбор у Миколи одпав (А. Тесленко);
// Підвищена підошва взуття (звичайно, жіночого) під п'яткою.
Похитуючися на підборах, граючи бровами, Ірина зацікавлено розглядала тендітну дівочу постать на ослоні (Ю. Смолич);
Із взуття популярні “човники” на невеликому підборі для повсякденних і на високій тонкій “шпильці” для нарядних туфель (з газ.);
Вона навіть була гарна. У святковому, в тернистій хустині з довгими торочками, у чоботях на високих підборах (Б. Харчук).
Словник української мови (СУМ-20)