підборідник

ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч.

1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня.

Біля корита Митько напуває лисого .. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (А. Головко).

2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя.

Значення в інших словниках

1. підборідник — підборі́дник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підборідник — -а, ч. 1》 Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. 2》 Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя. 3》 муз. Спеціальний пристрій у скрипки та альта, що допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підборідник — Спеціальний пристрій у скрипки та альта, який допомагає підтримувати інструмент підборіддям під час гри.  Словник-довідник музичних термінів
4. підборідник — ПІДБОРІ́ДНИК, а, ч. 1. Ремінець у вуздечці під нижньою губою коня. Біля корита Митько напуває лисого.. Озирнувсь і крадькома одстебнув підборідник, з одного вуха скинув вуздечку (Головко, І, 1957, 370). 2. Ремінець у капелюха, який надягається під підборіддя.  Словник української мови в 11 томах